[Carpathian - Presov Rusyn (Slovak)]Slovenské periodické tabulky [Zakarpattia - Subcarpathian Rusyn (Ukraine)]Ukrajinské periodické tabulky (u hlavní kódování cyrilice) [Lemko (Poland)]Polské periodické tabulky [Pannonian Rusyn (Vojvodina in Serbia)]Periodicke  tabulky v srbstine LATINKOU (vlajka Srbska) [Magyar Rusyn]Maďarské  periodické tabulky


Vlajka Zakarpatske oblasti   Rusini - zakarpatsko (podkarpati) Vlajka Ukrajiny Rusinstina - staty, kde se pouziva   

1A 2A 3B 4B 5B 6B 7B 8B 8B 8B 1B 2B 3A 4A 5A 6A 7A 8A
H_Гідроґен
Водород

06.06.2020 19:12:34 code: unicode -UTF 8

He
Гелій
Li_Літій
Ліфтій
Be
Берілій

Періодічна сістема елементів
Zakarpatiia - Subcarpathian Rusyn (Ukraine) Periodic Tables of the Elements
Periodická tabulka v rusínštině (zakarpatsko-ukrajinský dialekt)

B
Бор
C_Карбон
Угель
N_Азот
Нітроґен
O_Оксіґен
Кысень
F
Флуор
Ne
Неон
Na
Натрій
Mg
Маґнезій
Al
Алуміній
Si
Сілікій
P
Фосфор
S
Сїрка
Cl
Хлор
Ar
Арґон
K
Калій
Ca
Калцій
Sc
Скандій
Ti
Тітан
V
Ванадій
Cr
Хром
Mn
Манґан
Fe
Желїзо
Co
Кобалт
Ni
Нікел
Cu
Мідь
Zn
Цінк
Ga
Ґалій
Ge
Ґерманій
As
Арзеник
Se
Селен
Br
Бром
Kr
Кріптон
Rb
Рубідій
Sr
Стронцій
Y
Ітрій
Zr
Цірконій
Nb
Ніобій
Mo
Молібден
Tc
Технецій
Ru
Рутеній
Rh
Родій
Pd
Паладій
Ag
Стрібро
Cd
Кадмій
In
Індій
Sn
Цина
Sb
Антімон
Te
Телур
I
Йод
Xe
Ксенон
Cs
Цезій
Ba
Барій
La
Лантан
Hf
Гафній
Ta
Тантал
W
Волфрам
Re
Реній
Os
Осмій
Ir
Ірідій
Pt
Платина
Au
Золото
Hg_Ртуть
Живоє
_стрібро
Ta_Талій
Фталій
Pb
Олово
Bi
Бізмут
Po
Полоній
At
Астат
Rn
Радон
Fr
Францій
Ra
Радій
Ac
Актіній

 

  Ce
Церій
Pr
Празеодім
Nd
Неодім
Pm
Прометій
Sm
Самарій
Eu
Европій
Gd
Ґадоліній
Tb
Тербій
Dy
Діспрозій
Ho
Голмій
Er
Ербій
Tm
Тулій
Yb
Ітербій
Lu
Лютецій
  Th
Торій
Pa
Протактіній
U
Уран
Np
Нептуній
Pu
Плутоній
Am
Америцій
Cm
Кюрій
Bk
Берклій
Cf
Каліфорній
Es
А
йнштайній
  Md
Менделєвій
No
Нобелій
 

Huculština (dialekt rusínštiny): Fe - жилізо Bojkovština (dialekt rusínštiny): Fe - желізо


Dictionary


1861 - historical names

Rusini - zakarpatsko (podkarpati)

    Rusyn (Zakarpattia -Subcarpathian Ucraine) Periodic Table of the Elements
   

  Углець Душець    
Солець Горчець Глинець Кремнець     Зеленець
  Вапнецъ                              
                                 
                                 
   

  [Rusyn-Presov P.T.][Lemko P.T.][Pannonian Rusyn P.T.][Magyar Rusyn P.T.][Ukraine P.T.]

ЗАМЂТКА О РУСИНСКОЙ ТЕРМИНОЛОГІИ
Михаил Левченко: ро русинську термінологію







1875

водень
Book Book Book
   

Book

  уголь aзотъ кисень флуоръ
натріумъ маґнезіумъ алюминіумъ кремній фосфоръ сѣрка хлоръ
каліумъ кальціумъ         манґанъ желѣзо     мѣдь цинкъ     ярceникъ   бромъ
                родіумъ паладіумъ серебро     цына антимонъ   іодъ
  баріумъ           осміумъ иридіумъ платина золото ртуть   олово бисмутъ    
     

У 1875 р. М. Полянський переклав руською (українською) мовою німецький підручник З. Феллекера й І. Лейниса «Минералогія»

Book Book
Book

Михайло Полянський

Народився 17 листопада 1828 р. у містечку Фульшині Самбірского округа в родині священика. Закінчив гімназійні школи у Самборі в 1843 р. У 1845 р. закінчив ліцей у Перемишлі й поступив на правничий відділ Львівського університету, який закінчив у 1849 р. Потім перебував два роки на посаді помічника вчителя у Самбірській гімназії, далі — 5 років до кінця 1856 р. у вищій гімназії в Станіславові. Потім три роки відвідував фільозофічний видїл у Віденськім університеті й здав іспит на посаду вчителя природної історії з німецьким язиком викладним, а також вчителя руської й польської мови. З 1 березня 1860 р. був учителем у вищій гімназії Перемишля. У травні 1863 р. перейшов у Львівську академічну гімназію, де у вересні цього ж року отримав посаду професора[1].

Михайло Полянський викладав у Львівській академічній гімназії майже 30 років, від початку 60-х років до 1891 р., коли відзначений золотим хрестом заслуги з короною, пішов на емеритуту. Був одним з перших професорів, котрий учив руською мовою. Викладав історію природи, а то зоологію, ботаніку й мінералогію[4].

Брав участь у комісіях для укладення руських учебників і слово М. Поляньского мало більше значення, а то й вирішальне. Окрім природописних праць любив читати й художні. Деякі з його перекладів театральних творів були поставлені в Перемишлі, декотрі й у Львові


Rusnak - rusínština Rusnak - rusínština

Rusínština (rusínsky русиньскый язык) je jazyk (dle názorů některých filologu a jazykovědců - skupina dialektů ukrajinštiny) obyvatel severovýchodní části Karpatského oblouku na pomezí Slovenska, Ukrajiny, Polska, Maďarska a Rumunska. Hovoří jím také komunity rusínských vysídlenců jinde ve světě; paradoxně nejvyššího statusu v současné době požívá v srbské autonomní oblasti Vojvodina, kde je od roku 1974 jedním ze šesti úředních jazyků.


Rusnak - rusínština

Podkarpatska Rus


[Carpathian - Presov Rusyn (Slovak)]Slovenské periodické tabulky [Zakarpattia - Subcarpathian Rusyn (Ukraine)]Ukrajinské periodické tabulky (u hlavní kódování cyrilice) [Lemko (Poland)]Polské periodické tabulky [Pannonian Rusyn (Vojvodina in Serbia)]Periodicke  tabulky v srbstine LATINKOU (vlajka Srbska) [Magyar Rusyn]Maďarské  periodické tabulky


Historical names chemical elements in Czech, Slovak, Magyar, Poland, Rusyn, Deutsch, Netherlands, Upper Sorbian


PERIODIC TABLES FROM THE WORLD Chemweb - kliknutim na hlavni stranku